- квапливий
- (про людину — схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), поспішливий, поквапливий, поквапний, сквапливий, сквапний, хапливий, похапливий
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
квапливий — а, е. 1) Який поспішає, хапається; поспішливий, хапливий. 2) Який робиться, відбувається, виконується з поспіхом, хапливо; поспішний. 3) рідко. Схильний до чого небудь … Український тлумачний словник
квапливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
квапливість — вості, ж. Властивість за знач. квапливий 1), 2); поспішливість, хапливість … Український тлумачний словник
квапливо — Присл. до квапливий 1), 2) … Український тлумачний словник
квапний — а/, е/. 1) розм. Те саме, що квапливий 1), 2); поспішний, хапливий. 2) діал. Спокусливий … Український тлумачний словник
поспішливий — а, е. 1) Який завжди поспішає, квапиться; квапливий. Поспішлива людина. 2) Швидкий, поспішний. Поспішлива хода … Український тлумачний словник
сквапливий — а, е. Те саме, що квапливий … Український тлумачний словник
сквапний — а/, е/. 1) Те саме, що квапливий. 2) діал. Швидкий, спритний … Український тлумачний словник
спішний — а, е. 1) Який вимагає негайного виконання; терміновий. 2) Який здійснюється, робиться швидко, квапливо. || Швидкий, квапливий (про ходу, кроки і т. ін.). || рідко. Який минає, проходить швидко, непомітно. •• Спі/шним поря/дком терміново, негайно … Український тлумачний словник
торопкий — а/, е/, розм., рідко. Те саме, що квапливий 1), 2) … Український тлумачний словник